2-я книга ЦарствГлава 20 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 И пошел Амаса собирать Иудеев, и продлил далее срока, который назначил ему Давид. |
6 |
7 И пошли вслед его люди Иоава, и Крефеи и Флефеи, и все сильные: и вышли из Иерусалима для преследования Шевы, сына Бихриева. |
8 |
9 |
10 Амаса же не остерегся меча, который был в руке Иоава, и сей вонзил его в нижнюю часть чрева его, так что выпали внутренности его на землю, и не вонзил в другой раз; и таким образом умер он. И погнался Иоав и Авишай брат его вслед Шевы, сына Бихриева. |
11 |
12 Между тем Амаса валялся в крови среди дороги, и тот человек, видя, что останавливался подле него весь народ, стащил Амасу с дороги на поле и набросил на него одежду, - когда увидел, что всякой, проходя подле него, останавливался. |
13 Когда его снесли с дороги, пошли все за Иоавом для преследования Шевы, сына Бихриева. |
14 |
15 И пришли и осадили его в Авеле, Беф-Маахе, и насыпали насыпь против города, которая господствовала над укреплениями стены; и весь народ, бывший с Иоавом, стал бить стену, чтоб ее обрушить. |
16 Тогда одна умная женщина закричала из города: послушайте, послушайте, скажите Иоаву: приблизься сюда и я поговорю с тобою. |
17 |
18 Она сказала: прежде надлежало бы поговорить и сказать: пусть спросят в Авеле, и тогда кончили бы все дело. |
19 Я из миролюбивых и верных городов Израилевых: итак ты ищешь истребить город и матерь у Израиля? для чего тебе погублять удел Господень? |
20 |
21 Не к тому идет дело; но некто с горы Ефремовой по имени Шева, сын Бихриев, поднял руку свою на царя Давида, выдайте его одного, и отойду от города. И сказала женщина Иоаву: вот, голова его брошена будет к тебе чрез стену. |
22 |
23 |
24 Адорам смотрел за податьми, а Иосафат, сын Ахилуда, был памятописцем; |
25 Сея - писцем, Цадок и Авиафар - священниками. |
26 Ира также, из селений Иаировых, был приближенным Давида. |
2-а СамуїловаРозділ 20 |
1 |
2 І пішов кожен ізра́їльтянин від Давида за Ше́вою, сином Біхрі, а юде́янин позостався при своє́му цареві від Йорда́ну й аж до Єрусалиму. |
3 І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жіно́к наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до до́му сторо́жі; і він їх годував, але до них не прихо́див. І були вони ув'я́знені аж до дня своєї смерти, — удівство за життя чоловіка. |
4 І сказав цар до Амаси: „Склич мені юде́ян у три дні, а ти стань отут!“ |
5 І пішов Амаса́, щоб скликати Юду, та спізни́вся від озна́ченого ча́су, про який він умовився. |
6 І сказав Давид до Авішая: „Тепер Ше́ва, син Біхрі́, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми́ ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі тверди́нних міст, і не щез із наших оче́й“. |
7 І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі ли́царі, і повихо́дили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі. |
8 Вони були при великому камені, що в Ґів'оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодя́гнений в ша́ту свою, а на ній пояс із мечем, прип'я́тим на стегні́ його в пі́хві, з якої ле́гко вихо́див і вхо́див. |
9 І сказав Йоав до Амаси: „Чи гаразд тобі, брате мій?“ І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його. |
10 А Амаса́ не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і ви́лив нутро́ його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі. |
11 А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: „Хто жадає Йоава, і хто за Давида, — за Йоавом!“ |
12 А Амасу валявся в крові́ на сере́дині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу́ з битої дороги на поле, і накинув на нього оде́жину, бо бачив, що кожен прихо́див до нього та ставав. |
13 Як був він стя́гнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Ше́вою, сином Біхрі́. |
14 А той перейшов серед усіх Ізраїлевих племе́н до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, — і були вони зі́брані, і теж пішли за ним. |
15 А Йоавові люди прийшли й облягли́ його в Авелі Бет-Маахи, і наси́пали при місті ва́ла, що стояв на передму́р'ї. А ввесь наро́д, що був з Йоавом, заходи́вся завали́ти му́ра. |
16 І покликала мудра жінка з міста: „Слухайте, слухайте, — скажіть но Йоавові: Підійди сюди, й я бу́ду говорити до тебе!“ |
17 І він підійшов до неї, а та жінка сказала: „Чи ти Йоав?“ А він відказав: „Я“. І вона сказала йому: „Послухай слів своєї невільниці!“ А він відказав: „Я слухаю“. |
18 І сказала вона, говорячи: „Коли́сь треба було перегово́рювати, а саме, — конче запитатися в Аве́лі, і так закінчи́ли б справу. |
19 Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шукаєш погубити місто та матері́в серед Ізраїля. По́що ти нищиш спа́дщину Господню?“ |
20 А Йоав відповів та й сказав: „Борони Боже, борони мене, Боже! Присягаю, що не зни́щу й не ви́гублю! |
21 Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Ше́ва, син Біхрі, ім'я́ йому, підніс свою руку на царя на Давида. Дайте його само́го, й я піду від міста“. І сказала та жінка до Йоава: „Ось го́лову його кинуть тобі через мур!“ |
22 І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, — і відруба́ли голову Ше́ви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава. А той засурми́в у сурму́, — і розійшлися від міста кожен до наметів своїх. А Йоа́в вернувся в Єрусалим до царя. |
23 І став Йоав над усім Ізраїлевим ві́йськом, а Бена́я, син Єгоядин, над керетянином та над пелетянином; |
24 а Адорам — над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером; |
25 а Сева — писарем, а Садок та Евіятар — священиками. |
26 А також яірянин Іра був священиком у Давида. |
2-я книга ЦарствГлава 20 |
2-а СамуїловаРозділ 20 |
1 |
1 |
2 |
2 І пішов кожен ізра́їльтянин від Давида за Ше́вою, сином Біхрі, а юде́янин позостався при своє́му цареві від Йорда́ну й аж до Єрусалиму. |
3 |
3 І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жіно́к наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до до́му сторо́жі; і він їх годував, але до них не прихо́див. І були вони ув'я́знені аж до дня своєї смерти, — удівство за життя чоловіка. |
4 |
4 І сказав цар до Амаси: „Склич мені юде́ян у три дні, а ти стань отут!“ |
5 И пошел Амаса собирать Иудеев, и продлил далее срока, который назначил ему Давид. |
5 І пішов Амаса́, щоб скликати Юду, та спізни́вся від озна́ченого ча́су, про який він умовився. |
6 |
6 І сказав Давид до Авішая: „Тепер Ше́ва, син Біхрі́, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми́ ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі тверди́нних міст, і не щез із наших оче́й“. |
7 И пошли вслед его люди Иоава, и Крефеи и Флефеи, и все сильные: и вышли из Иерусалима для преследования Шевы, сына Бихриева. |
7 І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі ли́царі, і повихо́дили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі. |
8 |
8 Вони були при великому камені, що в Ґів'оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодя́гнений в ша́ту свою, а на ній пояс із мечем, прип'я́тим на стегні́ його в пі́хві, з якої ле́гко вихо́див і вхо́див. |
9 |
9 І сказав Йоав до Амаси: „Чи гаразд тобі, брате мій?“ І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його. |
10 Амаса же не остерегся меча, который был в руке Иоава, и сей вонзил его в нижнюю часть чрева его, так что выпали внутренности его на землю, и не вонзил в другой раз; и таким образом умер он. И погнался Иоав и Авишай брат его вслед Шевы, сына Бихриева. |
10 А Амаса́ не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і ви́лив нутро́ його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі. |
11 |
11 А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: „Хто жадає Йоава, і хто за Давида, — за Йоавом!“ |
12 Между тем Амаса валялся в крови среди дороги, и тот человек, видя, что останавливался подле него весь народ, стащил Амасу с дороги на поле и набросил на него одежду, - когда увидел, что всякой, проходя подле него, останавливался. |
12 А Амасу валявся в крові́ на сере́дині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу́ з битої дороги на поле, і накинув на нього оде́жину, бо бачив, що кожен прихо́див до нього та ставав. |
13 Когда его снесли с дороги, пошли все за Иоавом для преследования Шевы, сына Бихриева. |
13 Як був він стя́гнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Ше́вою, сином Біхрі́. |
14 |
14 А той перейшов серед усіх Ізраїлевих племе́н до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, — і були вони зі́брані, і теж пішли за ним. |
15 И пришли и осадили его в Авеле, Беф-Маахе, и насыпали насыпь против города, которая господствовала над укреплениями стены; и весь народ, бывший с Иоавом, стал бить стену, чтоб ее обрушить. |
15 А Йоавові люди прийшли й облягли́ його в Авелі Бет-Маахи, і наси́пали при місті ва́ла, що стояв на передму́р'ї. А ввесь наро́д, що був з Йоавом, заходи́вся завали́ти му́ра. |
16 Тогда одна умная женщина закричала из города: послушайте, послушайте, скажите Иоаву: приблизься сюда и я поговорю с тобою. |
16 І покликала мудра жінка з міста: „Слухайте, слухайте, — скажіть но Йоавові: Підійди сюди, й я бу́ду говорити до тебе!“ |
17 |
17 І він підійшов до неї, а та жінка сказала: „Чи ти Йоав?“ А він відказав: „Я“. І вона сказала йому: „Послухай слів своєї невільниці!“ А він відказав: „Я слухаю“. |
18 Она сказала: прежде надлежало бы поговорить и сказать: пусть спросят в Авеле, и тогда кончили бы все дело. |
18 І сказала вона, говорячи: „Коли́сь треба було перегово́рювати, а саме, — конче запитатися в Аве́лі, і так закінчи́ли б справу. |
19 Я из миролюбивых и верных городов Израилевых: итак ты ищешь истребить город и матерь у Израиля? для чего тебе погублять удел Господень? |
19 Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шукаєш погубити місто та матері́в серед Ізраїля. По́що ти нищиш спа́дщину Господню?“ |
20 |
20 А Йоав відповів та й сказав: „Борони Боже, борони мене, Боже! Присягаю, що не зни́щу й не ви́гублю! |
21 Не к тому идет дело; но некто с горы Ефремовой по имени Шева, сын Бихриев, поднял руку свою на царя Давида, выдайте его одного, и отойду от города. И сказала женщина Иоаву: вот, голова его брошена будет к тебе чрез стену. |
21 Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Ше́ва, син Біхрі, ім'я́ йому, підніс свою руку на царя на Давида. Дайте його само́го, й я піду від міста“. І сказала та жінка до Йоава: „Ось го́лову його кинуть тобі через мур!“ |
22 |
22 І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, — і відруба́ли голову Ше́ви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава. А той засурми́в у сурму́, — і розійшлися від міста кожен до наметів своїх. А Йоа́в вернувся в Єрусалим до царя. |
23 |
23 І став Йоав над усім Ізраїлевим ві́йськом, а Бена́я, син Єгоядин, над керетянином та над пелетянином; |
24 Адорам смотрел за податьми, а Иосафат, сын Ахилуда, был памятописцем; |
24 а Адорам — над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером; |
25 Сея - писцем, Цадок и Авиафар - священниками. |
25 а Сева — писарем, а Садок та Евіятар — священиками. |
26 Ира также, из селений Иаировых, был приближенным Давида. |
26 А також яірянин Іра був священиком у Давида. |